Якщо російська наука така неймовірна, чому ж вона не підкорила світ? Державне управління

Різке падіння російського рубля показало в невтішному світлі економіку однієї з найважливіших у світі країн. За останні роки Росія практично стала «державою-АЗС»: 140-мільйонною нацією, де вистачає освічених людей, чиє багатство генерується примітивними ресурсовидобувними галузями, а економічні зростання та спади спричинюються нестабільністю ринкових цін на нафту та природний газ. Коли ціни на нафту почали опускатися, рубль обвалився.

Інші країни, що розвиваються, такі як Китай, Індія та Бразилія, диверсифікували свою економіку, опираючись на ширшу технологічну та виробничу базу. У цьому легко переконатися, прогулюючись рядами у вашому місцевому Best Buy (мережа супермаркетів електроніки в США та низці інших країн – перекладач), де полиці забиті комп’ютерами, зробленими в Китаї в Ченду, і жорсткими дисками з Таїланду, а також проїжджаючи поряд із автомобілями, виробленими в Німеччині та Кореї. Однак Росія не виробляє продукції світового масштабу. Важко собі уявити, щоб хтось шукав російський ноутбук або телефонував по російському мобільному, чи хоча б дивився фільм по російському широкоформатному телевізору.

Історик науки з МІТ (Массачусетський технологічний інститут, США – перекладач) Лорен Грехам (Loren Graham) витратив багато років, намагаючись зрозуміти, як таке могло статися? Чому цей факт так вражає, на думку Грехама, так це тому, що Росія не є технологічною чорною дірою, оскільки російські вчені зробили свій внесок у багато визначних наукових відкриттів ХХ століття. Серед їхніх досягнень і винайдення лазера, і перші розробки в комп’ютерній науці, і навіть ідея фрекінгу (технологія видобутку газу та нафти – перекладач) – усі ці технології пізніше розвинули та комерціалізували інші країни.

Давньою проблемою Росії виявилася нездатність комерціалізувати власні ідеї, що також створює проблеми і для решти світу. Чим довше ця величезна ядерна сила знаходиться переважно під економічним домінуванням ресурсних олігархів, а не стабільного та незалежного бізнесу, тим довше розвиненому світу доведеться ладнати з нею та її неочікуваними геополітичними авантюрами.

Зараз російська еліта починає звертати увагу на значення цієї економічної прогалини. В цьогорічному зверненні до народу на початку грудня Володимир Путін зазначив, що критично важливо, щоб країна, яку він очолював 15 років, змогла зламати «катастрофічну залежність від іноземних технологій». Сьогодні більшість зусиль у цьому напрямку були ініційовані з центру, включно з проектом міста Сколково, яке Кремль, заручившись допомогою МІТ, намагався перетворити на російську версію Кремнієвої долини.

Однак за висновками Грехама цього може бути недостатньо. «Путін каже: ‘Ми мусимо диверсифікувати свою економіку, і ми зробимо це’». Грехам недавно сказав:“Що ж, для того, щоб це зробити, їм доведеться ... внести суттєві зміни в правову систему, патентне законодавство, правовий статус інвестора. Технології не з’являються самі по собі. Їм потрібен широкий спектр допоміжних елементів.”

Перед візитом в Росію, що відбувся після публікації його книги минулого року, ми мали розмову з Грехамом по телефону.

IDEAS: Як би ви описали стосунки росіян з технологіями?

GRAHAM: Це дивовижна риса Росії — я не знаю більше жодної країни, про яку можна таке сказати,—і це дивовижно, бо за 300 років вони зробили неймовірні наукові та технологічні винаходи, однак не отримали практично жодної користі від них. Вони не вміють перетворювати ідеї на комерційний продукт.

IDEAS: Чому ні?

GRAHAM: Думаю, Росія робить помилку, причому робить її прямо зараз і робила в минулому, вважаючи, що секретом модернізації є одні лише технології. Тому вони продовжують гнатися за технологіями — цим вони займаються разом з МІТ у Сколково. Вони вважають, що якщо зможуть отримати останню «велику іграшку», найновішу технологію, на них зразу впаде золотий дощ. Та фактично це не дає їм нічого, тому що Росія не наділена рисами спільнот, що досягають успіху в комерціалізації технологій — ці риси перш за все соціальні та економічні. Політична еліта боїться підприємницьких магнатів, що отримують величезні прибутки, бо побоюється їхньої конкуренції.

IDEAS: Ви займалися вивченням російської науки більше 50 років. Чи доводилося вам багато чути про ці недоліки російської науки?

GRAHAM: Часто чув від російських науковців: «Усі мої найкращі ідеї крадуть! Ви, вчені із Заходу, крадете їх у нас!» Однак у російській науковій спільноті поширений стереотип, що бізнес – брудна справа, і не варто принижувати себе, виходячи зі світу ідей у реальний світ, ... що в Росії також погіршується великими проблеми з корупцією та всім іншим, з точки зору інтелектуалів бізнес означає кримінальне болото, корупцію та злочинні оборудки.

IDEAS: У вас є улюблений приклад?

GRAHAM: Шикарний приклад це лазер. Лазерна технологія – це одна з основ сучасної економіки. Всі ми нею користуємося в телефонах, принтерах. Усі постійно користуються лазерами. Однак це достатньо молода технологія, розроблена в 1950-х і 60-х, двоє росіян отримали Нобелівську премію за відкриття лазера! Також свій внесок зробив один американець Чарльз Таунс (лауреат Нобеля) — однак саме росіяни, Олександр Прохоров і Микола Басов, отримали Нобелівську премію за лазер. Давайте подумаємо, хто ж заробляє гроші на цій технології зараз? Немає жодної російської компанії, що продає лазери на світовому ринку та має хоч якийсь вплив у цій сфері. Тим часом Чарльз Таунс, незважаючи на те, що коли він працював із лазером, він не був бізнесменом — він був звичайним викладачем фізики, — сказав: “Думаю, на цьому можна добряче заробити! Я не підприємець, але хочу отримати свій шматочок пирога.” Тому він швидко запатентував свої розробки та продав їх, оскільки не хотів власноруч займатися бізнесом, не забуваючи при цьому ринкову цінність своєї роботи. Росіяни не зробили нічого подібного, фактично вони й не могли, зважаючи на те, в якій країні вони жили.

IDEAS: Чому ні? Спроби комерціалізувати лазер в Росії придушили?

GRAHAM: Їх не придушили — таких спроб просто ніколи не було. Я брав інтерв’ю у Прохорова — він навіть не думав про те, щоб заснувати компанію. Навіть якщо б така думка й прийшла йому в голову, не існувало патентної системи, не було ніяких інвесторів та такого явища як ІРО (спосіб залучення інвестицій – перекладач). Не було нічого, що дає можливість технологіям стати економічно успішними, бо це був Радянський Союз. Однак зараз ситуація не надто покращилася — досі немає справжнього інвестиційного середовища. Інвестори-ангели (інвестори, які підтримують маленькі стартапи, - перекладач), що вкладають гроші у високі технології в Кремнієвій долині, навколо площі Кендал (місце розташування МІТ – перекладач) тощо – їх немає в Росії.

IDEAS: Чи відрізняється ставлення до інновацій у пересічних американців та росіян?

GRAHAM: Однією з рис американської культури є те, що успішний підприємець стає практично культовою особою — маю на увазі Стіва Джобса, Томаса Едісона, Білла Гейтса. Ці люди стали для популярної культури прикладами для наслідування, досягли практично статусу зірок. Такого немає в Росії.

IDEAS: Та хіба російські вчені не здобувають славу, їхні портрети друкують на поштових марках і тому подібне?

GRAHAM: Звичайно, їхні портрети малюють на марках—але вони стають відомими як вчені. Їх не уславлюють як підприємців-інженерів. І в цьому різниця. Людина, що працює в лабораторії та отримує академічні нагороди, не робить нічого такого, що впливає на економіку.

IDEAS: Чи є якісь винятки?

GRAHAM: Винятки зустрічаються в програмуванні. Програмне забезпечення простіше створити та реалізувати, бо це інтелектуальний продукт, а не матеріальна річ. Тож, якщо ми говоримо про ідеї, росіяни не погано себе показали у цій сфері — згадайте хоча б літературу, музику тощо. От, що їм вдається погано, так це створення матеріальних продуктів, їхнє виробництво та просування, ось що було потрібно лазерам. Не достатньо було лише їх винайти.

З програмним забезпеченням ти не так поринаєш у корупцію. Якщо ти намагаєшся побудувати щось чи виробити його на фабриці в Росії, або виставити його на продаж, тебе швидше за все відвідає людина, що вимагатиме гроші за захист. Якщо не дасте гроші – ваш бізнес знищать.

IDEAS: Наскільки сильно на це все вплинув той факт, що СРСР був системою без права на підприємницьку діяльність?

GRAHAM: Важкий спадок СРСР досі залишається важливою складовою, але не єдиною. У своїй книзі я писав про аналогічні проблеми в царський період у ХІХ столітті. Прикладом, до якого часто звертаюсь, є електрика. Чоловік на прізвище Яблочков розвинув технологію електричного світла. Він поїхав до Західної Європи та створив систему вуличного освітлення Лондона та Парижа. Саме тоді Париж отримав своє друге ім’я, яким користуються й досі – «місто вогнів».

IDEAS: Звучить як приклад того, як брали ідею та реалізували її.

GRAHAM: Звісно. Однак далі цікавіше: імперський уряд вимагав від Яблочкова, що розбагатів у Європі, повернутися та зробити те саме в Російській імперії. Він повернувся, заснував компанію та збранкрутів — не зміг знайти інвесторів! Він навіть не зміг переконати адміністрацію готелю, де він жив, використати електричне освітлення. Вони віддавали перевагу звичайним гасовим лампам.

IDEAS: Фрекінг справді розробили в Росії?

GRAHAM: Це маловідома історія. В 1950-х росіяни розвинули ідею фрекінгу та написали статтю про це. І що з того вийшло? Нічого. Вони не користувалися цим. Статті на цю тему опинилися в академічних журналах. Не в журналах про бізнес, тому що в СРСР не було бізнес-журналів! Тому американці розробили той самий метод через 30 років!

Зараз деякі американські компанії працюють у сфері нафто-газовидобутку в Росії — Chevron, Exxon, BP – та вчать росіян, як правильно застосовувати фрекінг, незважаючи на те, що росіяни самі ж розробили цей метод.

IDEAS: Як, на вашу думку, теперішнє керівництво Росії намагається вирішити цю проблему?

GRAHAM: Думаю дехто з них розуміє, що російська економіка мусить опертися на те, що ви б назвали індустрією знання, та зменшити залежність від природних ресурсів, таких як нафта та газ. Вони знають це. До того ж, тепер в Росії є приватний бізнес... Однак досі вистачає перешкод.

IDEAS: Наскільки вагомим зараз для Росії є той факт, що росіяни не можуть комерціалізувати свої розробки?

GRAHAM: Думаю, його значення надзвичайне. В Росії є люди, які кажуть—звісно трохи гіперболізовано, але це правда,— що Росія – це Саудівська Аравія, але з атомною зброєю. Росія зараз, незважаючи на 300 років спроб індустріалізації та модернізації, досі є державою постачальником газу та нафти. Це трагедія... Однак російські урядовці досі думають, що єдиний спосіб модернізувати країну – це державні вказівки, на зразок створення Сколково і подібні речі. Скажу, що нездатність росіян адекватно застосовувати свої наукові та інженерні розробки є однією з важливих причин неможливості демократичних змін у країні. Той факт, що уряд продовжує думати, що «нам потрібно модернізуватися», але обирає для цього невідповідний спосіб, робить проблему ще глибшою.