Сигарети, контрабанда і акцизи: європейські практики гармонізації акцизних ставок Акцизний податок

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Цей крок відкрив широке вікно можливостей для нашої країни. Однак Угода накладає на підписантів цілу низку зобов’язань, виконання яких, власне, й повинно перетворити Україну на європейську державу. Одне із зобов’язань, яке передбачено в Угоді про асоціацію, стосується гармонізації акцизних ставок на тютюнові вироби у відповідності до європейського законодавства (до 90 євро за 1000 сигарет проти ~13 євро в Україні станом на 2015 рік). Така умова стимулювала дискусію щодо необхідності миттєвого підвищення акцизних ставок до європейського рівня з метою боротьби з тютюнопалінням. Однак в цій дискусії оминаються побічні наслідки підвищення акцизних ставок – контрабанда сигарет. Щоб розібратись в питанні, ми підготували цей звіт, у якому пропонуємо вашій увазі низку факторів, які варто враховувати при розробці акцизної політики.

Перший важливий момент у цьому контексті стосується самих вимог Угоди. На поточному етапі Україна зобов’язана випрацювати продуманий графік гармонізації акцизних ставок та подати його на затвердження Ради Асоціації до середини 2016 року. Ні про яке підвищення акцизів уже зараз в Угоді не йдеться. Більше того, Угода про Асоціацію наголошує, що підвищення ставок має бути «поступовим» та наскільки це можливо «з урахуванням регіонального контексту».

Другий важливий момент – це регіональний контекст. Минулого року Україна перетворилася з нетто-імпортера нелегального тютюну на нетто-експортера. Значну роль у цьому відіграла девальвація гривні, оскільки мінімальне акцизне оподаткування на сигарети в Україні тепер у два рази менше, ніж навіть у Росії (304 грн за 1000 сигарет проти 1330 руб. (~560 грн)). Однак, на нашу думку, чи не ключова причина подвоєння нелегального експорту сигарет – це поява «сірої зони» на Сході країни. Прозора лінія фронту, економічна не самодостатність окупованого регіону, вихід до моря роблять Східний Донбас «чорною дірою» контрабандних потоків. Окрім того, в наших умовах це не лише питання контрабанди як такої, а вже проблема фінансування тероризму.

Третій важливий момент – це міжнародний досвід. Як показує нещодавня інтеграція країн Центральної та Східної Європи, рівень доходів та розвиненість інституцій є важливими факторами спроможності швидко підвищувати акцизні ставки. Деякі країни, як-от Болгарія, Румунія та Литва, через свої особливості не змогли виконати вимоги агресивного підвищення акцизних ставок на тютюн, що змусило ЄС пом’якшити вимоги та переглянути термін виконання Директиви.

З огляду на міжнародний досвід та особливий регіональний контекст України, ми пропонуємо розробити графік підвищення акцизних ставок, який буде враховувати потенційну динаміку доходів населення в Україні. Зважаючи на те, що в довгостроковій перспективі реальні доходи будуть рости не швидше, ніж 7–8% на рік (до цього моменту середньорічний ріст доходів українців становив 7.5%),

ми вважаємо, що оптимальні темпи підвищення акцизних ставок складатимуть близько 16% на рік

(ці темпи випереджатимуть темпи зростання доходів). У такому випадку період гармонізації акцизних ставок на сигарети буде тривати близько 18 років, що навіть менше, ніж середні терміни адаптації акцизного законодавства до вимог ЄС у нових країнах-членах.

Повний текст звіту

Дмитро Боярчук та Наталія Лєщенко