Допомога при народженні: навіть у Франції – це не для заможних Соціальний захист

Багато країн через соціальну політику намагаються стимулювати народжуваність. Висока народжуваність зменшує проблеми пенсійної системи, а також дає свіжу робочу силу для економіки. Деякі економісти навіть вбачають певну кореляцію між народжуваністю та інноваціями в науці - мовляв молоді люди швидше адаптуються до нових реалій, а тому швидше впроваджують нові технології. Однак на практиці таке стимулювання є досить проблематичним. Одним із найпоширеніших інструментів такого стимулювання є матеріальна підтримка. Грошове стимулювання присутнє в більшості країн світу та у всіх країнах Європи. В середньому для країн Європи витрати на підтримку сім‘ї становлять 2.5% ВВП, а в скандинавських країнах, Франції та Австрії цей показник навіть вищий. Однак попри широке та тривале грошове стимулювання народжуваності досі не підтверджено дієвість цього інструменту. Навіть дослідження, які нібито емпірично підтверджують наявність зв‘язку між виплатами та ростом народжуваності вказують на дуже малу віддачу таких інвестицій. Як приклад, збільшення на 25% витрат на стимулювання народжуваності збільшує рівень народжуваності лише на 0.6%*. Загалом дослідники дійшли висновку, що народжуваність – це результат комплексу факторів, які створюють сприятливе для сім‘ї середовище, а грошова допомога може бути лише частиною такого середовища.

Стимулювання народжуваності в Україні: високі виплати, сумнівний результат

Для України проблема народжуваності стоїть дуже гостро. Старіння населення, еміграція та військовий конфлікт – це ті причини, які за роки незалежності зменшили населення України на 10 мільйонів, а Пенсійний фонд перетворили на хронічного банкрута. Зважаючи на потребу виправити ситуацію (а можливо з популістських міркувань) в 2005 році високопосадовці напередодні парламентських виборів вирішили запровадити одноразову допомогу при народженні дитини. До речі, на той момент розмір допомоги був одним з найбільших в країнах Європи та становив 8500 грн (1700 дол. США). Розмір допомоги збільшували в 2008 та 2011 роках. А в 2011 допомогу прив’язали до прожиткового мінімуму, що дало змогу збільшувати її розмір кілька разів протягом року. Вже у 2014 році виплати при народженні першої дитини становили майже 31 тис грн., другої дитини – 62 тис грн., а на третю дитину батьки отримували більше 124 тис грн. Ці виплати мали здійснюватись рівномірно протягом 6 років (72 місяці) з дня народження дитини. Щоправда під впливом кризи задля економії бюджетних видатків розмір допомоги по народженню було зафіксовано на рівні 41 тис 280 грн., з яких майже чверть сплачується відразу після народження, інші ¾ суми сплачуються рівними частинами протягом наступних трьох років (860 грн. щомісяця).

Політики говорять, що то була дуже вдала ідея і вказують на зростання рівня народжуваності, яке справді на той момент мало місце. Зокрема у 2005 році на світ з‘явилось 428.3 немовлят на 1000 населення, а вже у 2012 році цей показник становив 520 немовлят на 1000 населення. Зросла кількість сімей з двома і трьома дітьми. Однак, насправді, у цій тенденції роль допомоги по народженні була дуже обмеженою. По-перше, приріст народжуваності почався ще у 2002 році, коли нормалізувалась макроекономічна ситуація та з‘явилась надія на покращення умов життя в країні, а не у 2005 році, коли запровадили допомогу. По-друге, згідно опитувань Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, в 2008, 2009, 2010 роках частка опитуваних, що підтвердили вплив матеріальної допомоги на плани народити дитину, становила всього 12-14%. Ну і насамкінець, саме зростання народжуваності було далеко від повноцінного «бебі-буму», а тому навіть не давало жодних шансів врятувати демографічну ситуацію.

Рівень народжуваності населення (дітей на 1 жінку)

Чи не єдиним позитивом запровадження виплат на дитину стало зниження ризику бідності для сімей з дітьми. Якщо б не було допомоги по народженню, питома вага бідних серед отримувачів допомоги збільшилась би на третину. Щоправда адресність цього інструменту вкрай незадовільна – менш ніж 10% допомоги потрапляє незаможнім верствам населення. Тобто близько 5 млрд грн йде на покупку айфонів, італійських колисок зі стразами, брендового одягу для малечі та ефектних колясок з Німеччини та Швеції. Крім того, такі виплати стимулюють народжуваність переважно у неблагополучних сім’ях. А це, в свою чергу, створює додаткові проблеми утриманських настроїв та додаткові громадські витрати на виховування проблемних дітей.

Як стимулюють народжуваність у світі: перевага комплексному підходу, обмеження виплат

Найбільш яскравим та щедрим прикладом стимулювання народжуваності є Франція, яка прогнозує значний приріст населення до 2050 року. В цій країні найбільші в Європі (за винятком Ірландії) виплати пов‘язані з народженням дітей. Перші виплати тут були запроваджені ще в 1938 році. В 1946 році грошові виплати та податкові пільги спрямовані на заохочення народження другої і особливо третьої дитини посіло центральне місце в демографічній політиці країни. Сьогодні система грошових виплат сім’ям з дітьми є досить розгалуженою та передбачає витрати пов‘язані з народженням, утриманням дітей, необхідністю скорочення робочого часу батьків, допомоги на оплату житла, на освіту, тощо. Французи сплачують податки не з громадянина, а в розрахунку на сім’ю – кожна дитина зменшує суму нарахованого на сім’ю податку.

Однак грошові виплати – лише частина системи. Грошова допомога доповнюється розгалуженою системою соціальних послуг по догляду за ними та механізмами створення можливостей для батьків брати участь в суспільному житті, поєднання трудової діяльності з народженням і вихованням дитини. Так, наприклад, з 1983 р. реалізувалася програма розвитку закладів по догляду за дітьми раннього віку (ясла), де перебували діти, починаючи з двомісячного віку (фактично це завершення декретної відпустки). Іншим різновидом дошкільних закладів є специфічні французькі початкові школи (ecole maternelle). Важливою є роль ідеологічного та ціннісного факторів – сім’ї з дітьми, передусім багатодітні сім’ї, розглядаються як суспільне надбання. Столітня історія сімейної політики також сприяла встановленню впевненості у завтрашньому дні батьків з дітьми, що створює найбільш сприятливі умови для дітонародження.

Проте попри щедрі та розгалужені виплати, що стимулюють народження та підтримують багатодітні сім‘ї, рівень народжуваності у Франції все ще недостатній, щоб зупинити тенденцію старіння. Більше того, подейкують, що офіційні показники народжуваності часто «покращуються» за рахунок мігрантів.

Мабуть тому навіть у Франції говорять про необхідність обмеження грошових виплат. По-перше, сьогодні левова частка виплат сім‘ям з дітьми здійснюється з урахуванням рівня доходів, включаючи виплати, що мають компенсувати витрати пов‘язані з народженням/усиновленням дитини (в Україні платять усім). Зокрема у випадку виплати при народженні, розраховується дохід сім‘ї в залежності від кількості дітей та працевлаштованості батьків. Станом на 1 січня 2015 року, щорічних дохід сім’ї не мав перевищувати €35,729 для родини, що очікує одну дитину або €45,393 для родини, де працюють обидва батьки. Максимальний разовий розмір допомоги становив €927.71 у випадку народження дитини та €1,855.42 у випадку усиновлення. По-друге, вже протягом тривалого періоду часу, в структурі витрат на підтримку сімей з дітьми скорочується частка грошових трансфертів (див малюнок), в той час як збільшуються витрати на утримання мережі дошкільних закладів. По-третє, в умовах необхідності збалансування державних фінансів (не тільки в Україні проблеми) Франція обмежує соціальні виплати. Зокрема з липня 2015 року, виплати французьким сім‘ям з дітьми (це тривала допомога, що виплачується до досягнення дітьми 20 років) прив‘язали до рівня доходів. Сім‘ям чий дохід перевищує законодавчо встановлену межу, розмір допомоги зменшили в 2-4 рази. Граничний рівень доходів залежить від кількості дітей в сім‘ї. Для прикладу, якщо в родині 2 дитини то граничний рівень доходів становить €67,140 на рік, 3 дитини - €72,735 на рік. Якщо родина заробляє більше цієї суми вона не має права на будь-яку фінансову підтримку держави.

Зазвичай, батьки із задоволенням використовують надану державою допомогу при народженні та активно купують на неї підгузки. Однак ця допомога не може вирішити ключові проблеми сімей з дітьми – стабільний рівень доходів, можливість суміщати батьківство з роботою, житлові проблеми, стабільність та впевненість у майбутньому. Тому логічно, що така допомога має дуже незначний ефект щодо збільшення рівня народжуваності. Іншими словами цим грошам можна знайти краще застосування. В якості політичного компромісу можна було б залишити допомогу по народженню для незаможних сімей (з урахуванням доходу). Але, у будь-якому випадку, кращим стимулом для народжуваності є розвиток підприємництва та економіки, а для цього потрібно думати про дуже раціональне використання зібраних податків та зниження навантаження на тих, хто ще й досі щось виробляє в нашій країні.

Використана література

• Gauthier, A. H. and J. Hatzius (1997) “Family benefits and fertility: An econometric analysis.” Population Studies 51 (3), 295–306

1. Becker (2013) “Low Birth Rates: Causes, Consequences, and Remedies”

2. Gauthier, A. H. and J. Hatzius (1997) “Family benefits and fertility: An econometric analysis.” Population Studies 51 (3), 295–306.

3. Jan M. Hoem Jan M. Hoem (2008) «The impact of public policies on European fertility»

4. Крімер Б (2015) «Пріоритети розвитку сімейної політики України»

5. CAF benefits in France – 10 things you need to know By Tracy Leonetti

6. The French Social Security System

7. О.В. Макарова (2015) "Соціальна політика в Україні" Монографія Інституту Демографії та Соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, сторінка 227

Наталя Лещенко