Загадка подвоєної мінімалки: чому не росте споживання? Бюджетна аналітика
четвер, 25 травня 2017 року, 12:41
Минуло 4 місяці з того дня, як в Україні почався експеримент із подвоєння мінімальної зарплати. Почалась реальна детінізація, проте реального росту добробуту не відбулося.
Минуло 4 місяці з того дня, як в Україні почався експеримент із подвоєння мінімальної зарплати. Вже можемо говорити про перші проміжні результати. Бачимо однозначний плюс для Пенсійного фонду (ЄСВ зріс на 31.6% – темпи росту нечувані за всю історію ЄСВ) і суттєвий позитив для місцевих бюджетів (подвоєна мінімалка забезпечила половину приросту доходів місцевих бюджетів). Офіційна статистика фіксує також вагомий зсув у розподілі працівників за розміром зарплат: у грудні минулого року 47.4% працівників отримували менше 3200 грн на місяць, у березні таких працівників було всього 10.3%. Очікуваний вплив на інфляцію також не відбувся. Можемо говорити, що мінімалка підштовхнула тарифи на послуги зв’язку (Укрпошта – державне підприємство), але основним джерелом інфляції на початку року була девальвація гривні та ріст тарифів на електроенергію. Здавалося б, усе добре, якби не єдине запитання: чому за такого стрімкого росту зарплат настільки повільно реагує споживання? Обсяг роздрібної торгівлі у квітні виріс на 6.1%, а у березні – на 8.8%, рік тому ці цифри були +12.2% та +13.4% відповідно. Якби справді виросли доходи, то ми мали б спостерігати бум споживання. Однак цього не відбувається.
Попередній висновок:
Відбулася реальна детінізація, підприємці вивели частину зарплат з тіні і почали з них платити податки. Цю тенденцію і фіксує офіційна статистика, коли показує стрімке пришвидшення росту зарплат. Проте реального росту добробуту не відбулося, оскільки насправді підприємці своїм працівникам платять так, як і раніше, просто більша частка йде «в білу». Саме тому ми й не бачимо якихось відчутних змін зі споживання, а також суттєвого пришвидшення інфляційних тенденцій – люди не отримали більше грошей на руки. Чіткої картин із зайнятості досі немає. Бачимо скорочення кількості штатних працівників, а також ріст кількості відпрацьованих годин на одного штатного працівника. Однак ці тенденції поки що не дають змоги робити чіткі висновки про їхній зв’язок з підвищенням мінімалки.
Важливі цифри:
1) Доходи від ЄСВ показують значне пришвидшення. За 4 місяці доходи позабюджетних фондів від ЄСВ зросли на 31.6%. Це нечувані темпи росту ЄСВ за всю історію його існування.
2) Середні (офіційні) зарплати також показують вражаючі темпи приросту: +36.9% р/р за перші три місяці, найшвидші темпи росту з 2008 року.
3) Різко зросла кількість працівників, яким офіційно нараховують більше 3200 грн на місяць. Якщо до грудня 2016 року 47.4% працівників обліковували із зарплатою менше цієї суми на місяць, то вже за березень офіційна статистика говорить, що таких працівників всього 10.3%. Різко зросла кількість працівників із зарплатою в діапазоні 3200–4000 грн на місяць, а також працівників із зарплатою 5000–10 000 грн на місяць.
4) Інфляція на початку року пришвидшилася, але основний вклад у більш швидкий ріст цін зробили січнева девальвація та ріст тарифів на електроенергію. Вплив подвоєння мінімалки простежується хіба що у зростанні цін на послуги зв’язку.
5) Роздрібна торгівля показує дуже помірні темпи росту. У квітні роздрібний товарообіг виріс на 6.1%, а в березні на 8.8%. Рік тому роздрібна торгівля росла +12.2% (у квітні) та + 13.4% (у березні). За 4 місяці 2017 року роздрібний товарообіг виріс на 5.5%, рік тому на 4.0%.