Інфраструктурна субвенція – у виграші старожили Місцеві бюджети

Що і для чого?

Субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (ОТГ), або просто інфраструктурна субвенція, – один з інструментів підтримки розвитку ОТГ (і тільки ОТГ, а не громад, міст, сіл чи районів) за кошти державного бюджету. Вперше вона була запроваджена у 2016 році, і отримали її створені в 2015 році 159 ОТГ. Від того часу її щорічно розподіляють між усіма ОТГ – як новоствореними, так і тими, які функціонують вже кілька років.

Призначення інфраструктурної субвенції достатньо широке: від покращення якості надання адмінпослуг та розроблення проектної, містобудівної, планувальної документації до будівництва та ремонту вулиць, доріг і мостів. Конкретні напрями використання коштів визначають органи місцевого самоврядування.

Скільки?

За 4 роки (2016-2019 рр.) сума закладених в держбюджеті коштів на підтримку та розвиток інфраструктури ОТГ зросла в 2,1 рази. В 2019 році обсяг інфраструктурної субвенції для ОТГ становить 2,1 млрд. грн. На перший погляд, це мізерна сума для трильйонного державного бюджету. Але в 2018 році частка інфраструктурної субвенції в загальному обсязі трансфертів з держбюджету бюджетам ОТГ сягнула майже 10%. Тож не так вже й мало.

Сума субвенції для кожної ОТГ – індивідуальна. Її розраховують, виходячи з площі та чисельності сільського населення відповідної ОТГ. Однак, з року в рік для кожної окремо взятої ОТГ сума субвенції зменшується. Причина – нові ОТГ створюють швидшим темпом, ніж у держбюджеті збільшують суму інфраструктурної субвенції. Так, якщо у 2016 році 1 млрд. грн інфраструктурної субвенції ділили на 159 ОТГ, то в 2019 році 2,1 млрд. грн ділитимуть на 810 ОТГ. Таким чином, кращі можливості вдосконалити свою інфраструктуру за держбюджетні кошти мали ті ОТГ, які були створені раніше.

Загалом, середньостатистична ОТГ в 2018 році отримала 2,6 млрд. грн інфраструктурної субвенції. Це еквівалентно 8,3% обсягу власних доходів середньостатистичної ОТГ.

Варто зазначити, що у 2018 році громади не спромоглися освоїти всі кошти, котрі були виділені на інфраструктурну субвенцію. 2 % залишились неосвоєними. Це може бути наслідком проблем як технічного характеру (затягування з розробкою проектно-кошторисної документації, тривалим процесом укладання договорів з підрядниками, необхідністю проведення додаткових робіт тощо), так і з незадовільним менеджментом органів місцевого самоврядування щодо перерозподілу зекономлених коштів на інші об’єкти. Проте позитив є. У 2016 році частка не використаних коштів становила 5,6% загального обсягу інфраструктурної субвенції.

Що не так?

Хоч інфраструктурну субвенцію і отримують всі ОТГ, проте механізм її розподілу і використання має прогалини.

1. Існуючий розподіл коштів спричиняє до нерівності у розвитку між новоствореними ОТГ та тими, які були створені раніше (2015-2017 роках). Це наслідок непропорційного щорічного збільшення кількості ОТГ та виділених з державного бюджету коштів на інфраструктурну субвенцію.

2. Розподіл субвенції здійснюють на основі площі ОТГ та кількості сільського населення, не беручи до уваги реальні потреби ОТГ. В результаті, можна отримати перекоси у розвитку громад.

3. Органи місцевого самоврядування практично не використовують кошти субвенції для залучення приватних інвесторів, тобто на розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації. Переважно їх витрачають на капремонт та реконструкцію соціальної інфраструктури (шкіл, фельдшерських пунктів і т. д.) та доріг. Можливо це є наслідком того, що за інфраструктурну субвенцію органам місцевого самоврядування не потрібно «боротися». Кошти все одно прийдуть.

Отже, поза всяким сумнівом для об’єднаних територіальних громад кошти інфраструктурної субвенції є вагомим джерелом підживлення їхніх бюджетів. Однак, механізм розподілу та використання цих коштів потребує корекції.