Скільки громадам коштує озеленення і обслуговування ліфтів, або як місцеві бюджети фінансують житлово-комунальне господарство?

Щомісяця жителі як великих міст, так і невеликих містечок, селищ і сіл отримують платіжки за надані житлово-комунальні послуги. Сплачені платіжки покривають лише частину роботи комунальних підприємств, решта ж дофінансовується переважно за рахунок місцевих бюджетів. Адже окрім догляду за власне прибудинковою територією, комунальні підприємства повинні доглядати за численними інженерними об’єктами інфраструктури, облаштовувати парки та сквери, тощо. Загалом на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) у минулому році з місцевих бюджетів «списали» понад 30 млрд грн. Багато з громадян не зовсім уявляють на що саме витрачаються кошти платників податків (тобто їхні ж кошти) за даним напрямком. Більше того, навряд чи вони здогадуються, що половину цих коштів (15 млрд грн) було спрямовано на облагородження і озеленення територій. Багато це, чи мало? Дана сума співставна з річним обсягом субвенцій (інфраструктурної, соціально-економічної субвенцій та коштів Державного фонду регіонального розвитку), які отримують громади від держави на свій розвиток. А прослідкувати, чи комунальні служби справді висадили належну кількість належної якості дерев чи квітів, досить складно. «Ціна держави» досліджувала, якими витратами на цілі житлово-комунального господарства обтяжені бюджети територіальних громад.

Що таке ЖКГ і на що витрачають кошти?

Житлово-комунальне господарство– це своєрідний базис усього національного господарства. Воно забезпечує функціонування доволі широкого кола підсистем, без яких життєдіяльність міста чи села практично неможлива і некомфортна: від житлового фонду та інженерної інфраструктури (водоводів, тепломереж, каналізації тощо) до вивозу сміття і озеленення вулиць.

Рішення про обсяги та напрями витрачання коштів на цілі ЖКГ приймають органи місцевого самоврядування відповідної територіальної громади. Тому вони можуть різнитися залежно від типу громади (велике чи мале місто, село). Проте головними видатками місцевих бюджетів на ЖКГ є:

  • утримання та експлуатація інфраструктурних об’єктів ЖКГ (обслуговування житлових будівель, забезпечення роботи водопроводу та каналізації, тепломереж, ліфтів, вивозу сміття тощо);

  • підтримка роботи підприємств, які надають житлово-комунальні послуги;

  • організація благоустрою населених пунктів, або, іншими словами, створення комфортного довкілля (озеленення території, прибирання вулиць, парків, скверів, зниження рівня шум і т. д.);

  • регулювання цін на житлово-комунальні послуги (в т. ч., погашення за рахунок субвенції з держбюджету різниці між фактичною вартістю наданих послуг та затвердженими державою чи органами місцевого самоврядування тарифами);

  • державні та місцеві житлові програми (будівництво чи придбання житла для окремих категорій населення (в т. ч., дітей-сиріт), здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов і т.п.);

  • інші (заходи з покращення питної води; запобігання аваріям у ЖКГ, в т. ч., і в аварійному житловому фонді, тощо).

Скільки?

За останні чотири роки обсяг витрачених місцевими бюджетами коштів на ЖКГ практично подвоївся і сягнув у 2018 році 30 млрд грн. Однак, в загальній сумі видатків місцевих бюджетів його частка залишається незначною – 5.3%.

До речі, на бюджети створених в процесі децентралізації об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – під якими сьогодні вже перебуває третина усієї території держави – припадає лише 8,1% загального обсягу бюджетних видатків на ЖКГ.

Найбільше грошей на ЖКГ «з’їдають» заходи з облагородження (організації благоустрою) території та утримання об’єктів житлово-комунального господарства. У 2018 році органи місцевого самоврядування потратили на них відповідно 16.4 млрд. грн і 9.1 млрд. грн (в т. ч., 1.1 млрд. грн, або 3.7% усіх видатків на ЖКГ – на ремонт ліфтів).

В ОТГ частка бюджетних видатків на облагородження сягає майже 75% усіх витрат на ЖКГ. За ці кошти в громадах здійснюють санітарну рубку сухих дерев, облаштовують бордюри вздовж доріг, встановлюють дитячі майданчики, розчищають від снігу дороги, упорядковують діючі кладовища та здійснюють резервування земельних ділянок для розширення площ під поховання тощо. Друге місце за рівнем видатків на ЖКГ в ОТГ посідає каналізація, а точніше її відсутність або зношений стан труб та компресорів. Вона тягне 7.8% бюджетних коштів на ЖКГ, або понад 1 млрд. грн. Вага решти видатків з бюджетів ОТГ на житлово-комунальне господарство – незначна.

Найбільше грошей в розрахунку на одного жителя у 2018 році витратили місцеві бюджети Одеської області (1.4 тис грн), м. Києва та Дніпропетровської області (по 1.2 тис грн), Запорізької (1.1 тис. грн) і Харківської (1 тис грн) областей. А найменше – Волинської, Закарпатської, Чернівецької та Чернігівської областей. Видатки їхніх місцевих бюджетів в розрахунку на одного мешканця не перевищували 400 грн.

В чому проблема?

Кошти на ЖКГ – особливо на організацію благоустрою – доволі важко відстежити. Посадили 100 дерев чи 70, а може не дерев, а кущів. Мало хто задається подібними питаннями, а кошти списують.

За даними Мінрегіону, лише третина громад мають затверджені програми з благоустрою, і лише 16% усіх об’єктів благоустрою (парків, вулиць, пляжів, історичних пам’яток тощо) утримуються підприємствами, визначеними на конкурсних засадах. В результаті кошти мешканців громад «втікають» і «осідають» не лише на газонах і клумбах, але і в чиїхось кишенях. Усунути подібні ризики можна через відкритість дій органів місцевого самоврядування, особливо в новостворених ОТГ. Йдеться про розробку програм з благоустрою, в яких повинно бути чітко прописано сучасний стан ЖКГ та конкретні напрями роботи щодо його покращення, як наприклад, в Баштанській ОТГ Миколаївської області. І звичайно ж відкрита для мешканців громад звітність про виконану роботу та потрачені кошти.



Розсилка: