ВВП на душу населення та вибори Громадський контроль
середа, 1 жовтня 2014 року, 11:35
Збільшення ВВП на душу населення – модний пункт у передвиборчих програмах українських політиків. Розповсюджені проблеми, пов’язані з цим: зайва амбіційність, а також ототожнення цього показника із показником добробуту населення.
Днями у своїй програмі реформ «Стратегія-2020» Петро Порошенко пообіцяв до 2020 року збільшити ВВП на душу населення у 2 рази: з 8 500 дол. до 16 000 (тобто, на 100%).
На початку березня екс-Міністр економічного розвитку та торгівлі України Павло Шеремета також говорив про збільшення ВВП на душу населення. В його планах було збільшити цей показник у 2,7 рази за 7 років: з 3 600 до 10 000 дол. (тобто, на 170%).
Одразу ж пояснимо, що чиновники мали на увазі дещо різні показники: Президент вів мову про так званий ВВП за паритетом купівельної спроможності (ВВП за ПКС), а екс-Міністр – про номінальний ВВП. ВВП за ПКС враховує вартість життя та рівень інфляції в різних країнах в той час, як номінальний ВВП – це просто порівняння у співставній валюті.
Різниця між ВВП за ПКС та номінальним ВВП – це ще не все, що потрібно знати про цей показник. Більш важливо розуміти, наскільки ймовірно подвоїти чи навіть потроїти його за досить короткий термін, як обіцяють чиновники.
Насправді, збільшення реального ВВП за ПКС на душу населення у 2 рази за 6 років – це амбітна мета в теперішніх умовах. Для цього, за незмінної чисельності населення, ВВП за ПКС повинен буде зростати десь на 11% щорічно. В принципі, до кризи 2008-2009 років майже так воно і відбувалося (графік). Проте, зараз ситуація зовсім інша і без радикальних реформ (які навіть не починались) на такий ріст ми не можемо сподіватись.
До того ж, зростання ВВП на душу населення не означає автоматичного покращення добробуту українців. Наприклад, в Росії ВВП за ПКС на душу населення у 2013 році був 24 100 дол., тобто у 3 рази більше, ніж в Україні. Але ж, наприклад, згідно з Happy Planet Index, українці були щасливішими та здоровішими, ніж росіяни (у 2012 році Україна посіла у цьому рейтингу 100 місце, а Росія -121 із 151).
Для прийняття правильних рішень, показник ВВП на душу населення має обов’язково розглядатися у комплексі із іншими показниками. Серед них: доходи, витрати та статки населення; об’єктивні показники якості життя (наприклад, зайнятість); суб’єктивні показники якості життя (наприклад, довіра до влади) та соціальна рівність. (Проте, зазначимо, що «Стратегія-2020» містить багато різнопланових показників.)