«Педагогічна академія»: ліквідувати не можна реорганізувати

Починаючи з 2014 року урядом було утворено низку науково-дослідницьких інститутів (НДІ) у сфері освіти, відданих у підпорядкування Міністерству освіти і науки України. Виявилось, що більшість їхніх функцій збігаються із завданнями Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ), яка є одним із головних розпорядників бюджетних коштів у сфері освіти. Цілком резонним є питання, навіщо створювати нові установи, що дублюють обов’язки вже давно існуючих. Ми дослідили це питання. З’ясувалось, що НАПНУ не справлялось зі своїми завданнями: результати їхньої роботи непридатні для використання ані суспільством, ані іншими галузевими установами.

Читати далі

Як Балтійські країни позбулися академій наук і не пожалкували?

Розпад СРСР породив для колишніх республік цілу низку системних викликів в різних сферах суспільного життя. Серед них – реформування державних академій наук. Нові умови вимагали нових підходів як до організації самої системи академій, так і до принципів фінансування наукових досліджень. Балтійські країни одні з перших почали системні перетворення в академічній сфері і досягнули чималих успіхів, фактично вибудувавши нову систему з нуля. Як Балтійські країни долали наукову кризу в умовах постсоціалізму, з якими наслідками, і, головне, який урок Україна може винести з їхнього досвіду? «Ціна держави» аналізує досвід Балтійських країн в період з 1989 року до 2004 року – період, що почався з однакових стартових позицій для всіх пост-радянських країн, і до п’ятої хвилі Розширення Європейського Союзу 2004 року, в процесі якого серед інших країн до ЄС приєдналися Естонія, Литва і Латвія.

Читати далі

Гроші чесного депутата

29 серпня 2019 року починає роботу парламент дев’ятого скликання. Запит суспільства на зміну статусу народного депутата з «небожителя» на «представника Українського народу, який при виконанні своїх повноважень керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі є як ніколи потужним та очевидним. При цьому, одним із головних аспектів етичної поведінки парламентаря є його доброчесність і прозорість, зокрема, це стосується питань депутатського фінансово-матеріального забезпечення. Сподіваємося, що у нових облич парламенту цього скликання не буде намірів збагатитися за рахунок неправомірного використання депутатського мандата. Тому кіношна фраза «Чтоб ты жил на одну зарплату!» буде сприйматися адекватно, а нижче запропоновані пункти стануть своєрідною «пам’яткою чесного депутата» про те, як виконувати свої повноваження та задовольняти свої матеріальні потреби, не порушуючи Закон.

Читати далі

На скільки можна скоротити споживання газу

Для досягнення енергетичної незалежності треба не тільки підвищувати видобуток газу, а й раціонально його споживати. І тут в України є величезні можливості

Читати далі

Виборчі системи VS економічне зростання: чи допомагає демократія ставати державам багатшими

Поточні вибори Президента спричинили численні гарячі дискусії в українському суспільстві та поляризували його. Прихильники кандидатів, які не сприймають вибір опонентів, актуалізували питання обмеження виборчих прав, зокрема як способу боротьби з популізмом. «Ціна держави» дослідила питання обмеження виборчих прав і його взаємозв’язок з економічним зростанням. Наші дослідники поставили питання таким чином: чи дає право вільного вибору, тобто демократія, змогу активніше розвиватись економіці? Іншими словами – окремі країни стали заможними через прогресивні виборчі системи, чи навпаки – демократія є наслідком економічного розвитку? Що нам про це каже міжнародний досвід? Ми дійшли висновків, що в довгостроковому періоді переваги демократії сприяють економічному зростанню, оскільки демократичні інститути забезпечують сприятливіші умови для технологічного оновлення та розвитку людського капіталу. У середньостроковій перспективі треба зважати на загрози, які можуть виникнути у зв’язку з появою так званої незрілої демократії, які проявляються у появі слабких урядів, що легко піддаються тиску зацікавлених груп, поширенні корупційних процесів, зниженні якості інститутів, що в результаті пригнічують економічне зростання. Утім, становлення верховенства права та розвиток політичної культури здатні побороти «дитячі хвороби» демократії.

Читати далі

МЕКСИКАНСЬКИЙ ТУПИК УКРАЇНСЬКОЇ МИТНИЦІ

«Мексиканський тупик» - прийом, який широко використовується в кіно. Кілька дійових осіб направляють зброю один на одного. Сюжет загострюється неможливістю виходу і високим емоційним градусом. Поки митниця, фіскали і силові органи розігрують тарантінівський сюжет, контрабанда руйнує економіку країни.

Читати далі

Україна посідає друге місце в Європі за покладами газу [інтерактивна карта]

За останніми оцінками оцінками BP Statistical Review of World Energy, Україна має 1.1 трлн кубометрів запасів газу. Хоча ще нещодавно НАК Нафтогаз та Міненерго давали статистику на рівні 0.6 трлн кубометрів. Причина: обсяги розвідувального буріння зростають і методологія оцінки запасів родовищ удосконалюється.

Читати далі

Перекроєння агронауки – коли менше означає більше: досвід Нідерландів

Глобальну трансформацію, якої зазнав сільськогосподарський науковий сектор Нідерландів, можна назвати найрадикальнішою в Європі. Аграрну наукову інфраструктуру, що множилася та розросталася впродовж десятиліть, визнано недієздатною, передусім через те, що вона перестала задовольняти потреби основних користувачів результатів досліджень – фермерів. Заскладні бюрократичні ланки знищували, незапитані користувачами дослідження припиняли, науково-дослідницькі інститути зменшувалися у кількості і масштабах, а некомпетентні наукові кадри відстороняли або перекваліфіковували. Наразі нідерландська агронаука – одна з найпровідніших у світі, та цьому статусу передував тривалий період криз, реструктуризацій, непопулярних рішень і вимушеної економії. І навіть якщо досвід Нідерландів неможливо реплікувати в усіх країнах, що розвиваються, ринкові умови однакові для всіх і до них треба адаптуватися.

Читати далі

You pay peanuts, you get monkeys, або Чому дешеві судді – це надто дорого

«You pay peanuts, you get monkeys» – так пояснив, чому зарплата судді в Сінгапурі в 5 разів вища, аніж у США, президент Лі Куан Ю (один з творців сінгапурського «економічного дива»). Цілком логічно, що підвищення суддівської винагороди стало центральною частиною недавно ухваленої судової реформи в Україні.

Читати далі

Відео: Шість історій про економіку

Протягом 7 хв ви отримаєте стислий виклад основних теорій, які визначають розвиток економіки. Зокрема, невидима рука ринку, парадокс ощадливості, крива Філліпса, закон порівняльної переваги, неможлива трійця, теорія раціонального вибору.

Читати далі



Розсилка: