Здобувачі валюти. Як грошові перекази мігрантів впливають на економіку України Бюджетна аналітика
п’ятниця, 24 травня 2019 року, 12:07
П’ята частина українців у працездатному віці постійно працює за межами України. А сума отриманих українськими домогосподарствами коштів із-за кордону у 2018 році була еквівалентною майже третині бюджету України і в 4.6 рази перевищувала обсяг прямих іноземних інвестицій в країну. «Ціна держави» з’ясувала обсяги трудової міграції, суми отриманих грошових переказів в Україну та їх значення для національної економіки.
Скільки українців працює за кордоном?
3.2 млн осіб або 18.5% населення України у працездатному віці у продовж року постійно перебувають на роботі за кордоном. А тимчасову участь у трудовій міграції за межі країни упродовж року беруть близько 9 млн осіб. Такі дані оприлюднило Мінсоцполітики. А за дослідженнями Міжнародної організації з міграції (МОП), на заробітках за кордоном перебувають 12% населення України. В свою чергу МВФ оцінює кількість мігрантів в 2-3 млн. За даними ООН, кількість мігрантів сягає 5 млн осіб (у 2017 році).
Достеменно підрахувати чисельність трудових мігрантів практично не можливо через відмінності в трактуванні поняття «мігрант» та методології, яку використовують, як вітчизняні, так і світові організації. Наприклад, ООН та Європейський комітет з питань міграції до мігрантів відносять усіх, хто на постійно чи тимчасово виїхав за межі своєї країн, крім звичайно ж туристів. ЮНЕСКО з цього переліку виключає біженців. МОП виділяє трудових мігрантів, тобто осіб, які залишають свою країну для працевлаштування за кордоном. Державна служба статистики України поняття «мігрант» не трактує, але виділяє поняття «міждержавна міграція». Воно означає вибуття з або прибуття на територію України особи із зміною реєстрації її проживання.
Жодна методологія не відображає повної картини, оскільки містить прогалини, не враховує всі особливості виїзду громадян за кордон (наприклад, дані Державної міграційної служби, на які опирається Державна служба статистики України, не дозволяють виділити тимчасових трудових мігрантів з-поміж туристів; звіти Міжнародної організації з міграції мають значну долю суб’єктивізму, оскільки базуються на опитуваннях домогосподарств, і т. д.).
Як змінились напрями трудової міграції?
Російська агресія на сході України та безвізовий статус вплинули на вибір напряму трудової міграції українців. За даними Міжнародної організації з міграції, зменшилась чисельність бажаючих працювати в Росії (з 18% до 12% потенційних трудових мігрантів). Головним чином, це є наслідком зменшення зарплати нелегальних заробітчан через зростання курсу долара до рубля – спричиненого санкціями – та відносною стабільністю оплати їх праці, вираженої в рублях. Так, наприклад, якщо до 2013 року в Москві на будові та ремонтах квартир українці могли заробити до 2.5-3 тис. доларів щомісячно, то сьогодні доходи впали майже вдвічі – до 1.5-1.7 тис. доларів. А якщо додати ще й ризики бути затриманим поліцією за «шпигунство», то Росія стає менш привабливою для частини наших заробітчан. Натомість частка охочих заробляти у Польщі сягнула 30% усіх осіб, які працюють або планують працювати за кордоном. Щодо інших напрямів трудової міграції, то вони практично не змінилися. Очолюють список країн з найбільшою чисельністю українських трудових мігрантів Польща, в якій перебуває близько 2 мільйонів українців, все та ж Росія (можливо, в силу родинних стосунків чи відсутності мовного бар’єру), Чехія, Італія та Німеччина.
Заробітки за кордоном і українська економіка
У 2018 році українські мігранти надіслали в Україну рекордні за останні 10 років 10.9 млрд. доларів США, що на 27.5% перевищило отримані домогосподарствами кошти від заробітчан у докризовий 2013 рік. Однак, якщо до падіння економіки в 2014 році обсяги переказів не перевищували 4.5% ВВП, то, починаючи з 2015 року, їхня роль для економіки стрімко зростає. Вже у 2018 році їх відношення до ВВП подвоїлось, і склало 8.3% ВВП. А їх обсяг перевищував прямі іноземні інвестиції в Україну в 4.6 рази.
Характерним є спад грошових надходжень з-за кордону в кризові періоди. Так, обсяг грошових переказів в Україну зменшився в 2009 році через падіння заробітної плати та зростання безробіття в європейських країнах внаслідок світової фінансової кризи 2008 року. Зменшення грошових переказів в 2014 році спричинила російська військова агресія на сході України. Вона змусила українських заробітчан, які працювали в Росії, переорієнтовуватись на європейські країни. А це вимагало часу на отримання візи та врегулювання питань в країнах Європи – у першу чергу, в Польщі – щодо відкриття свого ринку праці для українських трудових мігрантів.
Сума переказаної в Україну іноземної валюти в розрахунку на одну особу у 2018 році була еквівалентною 3.4 тис. доларів США. І якщо для одних домогосподарств ці гроші є засобом для виживання, то для других – це можливість за кілька років покращити свій добробут.
Кошти українських трудових мігрантів напряму до бюджетів не потрапляють, що часто актуалізує питання про їх оподаткування. Однак, вони розширюють споживацькі можливості домогосподарств. А це, у свою чергу, позитивно впливає на виробництво товарів і послуг в країні, забезпечуючи зростання національної економіки. До того ж, використання домогосподарствами отриманих з-за кордону грошей на купівлю товарів та послуг дозволяє через податки на споживання (ПДВ, акциз, мито) спрямувати частину з них до державної скарбниці.
Основна частина коштів (62,3% усіх приватних переказів в Україну) надійшла з п’яти країн: Польщі, Росії, США, Чехії та Італії. При тому, частка надходжень з Росії у 2018 році склала 8.7% в загальній сумі грошових переказів в Україну, проти 26.4% – у 2015 році. Натомість частка коштів отриманих з Польщі перевищила 33% в загальному обсязі надходжень, в той час як в 2015 році була лише 19%. Неспівпадіння позицій країн за чисельністю українських заробітчан та за обсягами отриманих з них грошових переказів в Україну найімовірніше зумовлено рівнем заробітних плат та характеристиками зайнятості (рівня фаховості роботи, офіційності працевлаштування тощо) у відповідних країнах.
У найближчій перспективі значення зароблених українцями за кордоном і переказаних додому коштів зберігатиметься. Оскільки для відновлення економіки України до рівня 2013 року, потрібно ще декілька років.