Коротка історія про приховані особливості фінансових стосунків державних підприємств і ФОП-ів
Команда проекту: Володимир Голомб, Євген Шульга
Час на прочитання 8 хв. | Опубліковано: 12.01.17
Третина бюджетних коштів у розрахунках між державними підприємствами (ДП) і фізичними особами-підприємцями (ФОП) витрачається неефективно або з порушенням закону. Такого висновку ми дійшли на підставі аналізу обмеженого набору даних, доступних для завантаження на порталі e-data.gov.ua. В операціях, які містять ознаки зловживань, помічено 33% державних підприємств у нашій вибірці (при цьому, в таких операціях взяли участь лише 8% ФОП).
На жаль, держпідприємства вкрай неохоче розкривають свої витрати. За нашими даними серед 2216 підприємств, яких не оголошено банкрутами і які не перебувають на окупованих територіях, 1485 порушують вимоги закону «Про відкритість використання публічних коштів» і не звітують перед громадськістю.
Проте це не заважає їм активно витрачати кошти платників податків на придбання товарів і послуг у приватних постачальників. Зокрема у таких як ФОП Жулін С.В., який 29 грудня 2015 року продав ДП «Дніпропетровський лісгосп» човен за 150 тисяч гривень. Ця операція відбулася за договором, підписаним за день до оплати і без проведення відкритих торгів, тому запропонована власником ціна на товар навряд чи була найвигіднішою. Приклад
У пошуках цього та інших «сумнівних» проведень ми опрацювали всі записи на порталі edata.gov.ua щодо переказів держпідприємствами бюджетних (чому лише бюджетних?) коштів за період з 1 жовтня 2015 до 30 вересня 2016 року.
Після виключення операцій, пов’язаних з обслуговуванням автодоріг і оплатою банківських, комунально-побутових і монопольних послуг (Укрпошта, Укртелеком), ми виділили розрахунки з ФОП в окрему категорію для подальшого аналізу.
Попри вдавану незначущість на тлі інших витрат ДП, виявилося, що ця категорія налічує більше 2 тисяч платежів за 12 місяців на загальну суму більш як 27 мільйонів гривень. Саме у стосунках між ДП і ФОП ми почали пошук непрозорих схем витрачання бюджетних коштів і спробували виписати їхні типові ознаки.
гортайте вниз
Як відомо, реалізація непрозорих схем переважно полягає в уникненні відкритих торгів, перемогу на яких може отримати учасник із найдешевшою пропозицією. Транзакції, пов’язані з тими випадками, де цього, на нашу думку, не відбулося, ми надалі називатимемо «неефективними», а їхніх учасників – і ДП, і ФОП – «сумнівними» контрагентами. Усі транзакції із «сумнівними» ФОП автоматично визнаються неефективними. Обов’язковою умовою визнання операції неефективною також є відсутність щодо неї відомостей у базі тендерів "ПроЗорро".
Критерії, за яким ми класифікуємо операції та їхніх учасників, наведено далі в тексті статті. Наприкінці кожного абзацу з описом є кнопка, яка відкриває таблицю з кількома характерними транзакціями для ілюстрації критерію. Водночас на графіку справа наростаючим підсумком відображається кількість сумнівних контрагентів і відсоток суми неефективних операцій з ними
Одна з вад української бюджетної системи – те, що більшість отримувачів 11 місяців чекають на підтвердження наявності коштів на рахунку в казначействі, і лише у грудні (буквально один календарний місяць) відбувається їх масштабне «освоєння». За таких умов складно говорити про доцільність та ефективність деяких витрат, які здійснюють наприкінці року. Тут навіть законослухняних чиновників захоплює круговерть фінансового свята. Настільки, що деякі з них перестають прислухатися до закону.
Тому спочатку «під сумнів» ми поставили ФОП, які відповідали трьом умовам: по-перше, співпрацювали з ДП кілька разів упродовж 12 місяців; по-друге, отримали від ДП більш як 50% бюджетних коштів саме в останній місяць 2015 року; по-третє, абсолютний розмір такої суми перевищив 80 тисяч гривень. Приклад
Для уникнення тендеру за повною процедурою придбання товарів у ФОП часто розбивають на 2–3 договори на один і той же предмет закупівлі з різницею у 2–5 днів. Сума таких платежів зазвичай наближається, але не перевищує 100 тисяч гривень (до запровадження електронних закупівель 100 тисяч гривень – це поріг для проведення тендеру). Сюди ж можна віднести разові операції з ФОП на суму 98–99 тисяч гривень.
До речі, багато платежів із подібними ознаками ми знайшли саме в грудні 2015 року. Приклад
Ми звернули також увагу, що в операціях з ознаками ухилення від тендерів час від часу постачальниками є пов’язані між собою ФОП. Судячи з усього, це родичі, оскільки вони мають однакові прізвища, але різні ініціали. Такі суб’єкти зазвичай укладають договори на поставку ідентичної продукції (або споріднених послуг) з одним і тим самим ДП.
Як і у попередній схемі, розпорядник уникає проведення тендеру за рахунок поділу суми закупівлі на кілька «допорогових» платежів. Приклад
Аналізуючи базу, ми зауважили постачальників, які користуються «невиправданою» довірою у керівників окремих ДП. Йдеться про ФОП, з якими здійснювали операції не менш як у дев’яти місяцях із дванадцяти на загальну суму більш як 200 тисяч гривень. Інколи в таких випадках трапляються й операції, що мають наведені вище ознаки обходу тендерного законодавства. До цієї групи ми також віднесли випадки отримання ФОП великої передоплати на закупівлю товарів.
Звичайно, тісна співпраця й аванси прямо не заборонено законодавством (хоча і тут є певні обмеження на розмір передоплати), але такий підхід у відносинах з ФОП ми вважаємо невиправданим і високоризикованим. Приклад
Товари і послуги в деяких операціях справляють враження придбаних за завищеними цінами. Цих операцій, очевидно, можна відшукати і більше, але опис призначення платежу не завжди дає змогу визначити кількість товару, а отже, і розрахувати його вартість. Відбір контрагентів до цієї категорії «сумнівних» до певної міри відбувався випадково і «не автоматизовано». Приклад
Між іншим, у більшості визначених нами «сумнівних» ФОП рахунок отриманих бюджетних коштів за 12 місяців перейшов на сотні тисяч. Інколи це суми втричі–вчетверо більші за вартість човна, реалізованого ФОП Жулін С.В.
Інформація по кожному із учасників транзакцій - при
наведенні мишки на відповідну точку на графіку
По-перше, оскільки частка сумнівних операцій серед ДП значно більша, ніж серед ФОП (співвідношення сірих і червоних точок на графіку: 33% для ДП і 8% для ФОП), ми припускаємо, що самі собою ФОП не дуже схильні до запровадження «непрозорих» стосунків зі своїми замовниками. Спокуса скористатися спрощеною звітністю ФОП у корисливих цілях навідує передусім адміністрацію держпідприємств і залежить, насамперед, від згоди тендерного комітету ДП.
По-друге, багато ФОП гуртуються навколо одного підприємства і майже не обслуговують інші ДП у своєму реґіоні. Це нам здається опосередкованим доказом існування «неформальних» тісних зв’язків між окремими ДП і ФОП. Таке спостереження також підтверджує мережа взаємозв’язків між ФОП і бюджетними підприємствами, установами й організаціями Кривого Рогу , побудована Євгеном Василенком.
По-третє, перехід до публічних електронних торгів через систему «ПроЗорро» таки став смертельним для деяких способів обкрадання бюджету. У вересні 2016 року ми знайшли набагато менше транзакцій із наведеними вище ознаками «неефективності». Натомість з’явилися нові схеми: наприклад, нам відомі випадки, коли постачальники знижують ціни своїх комерційних пропозицій, а після перемоги надають замовнику довідки про зростання середньоринкових цін, збільшуючи таким чином суму договору.
Неефективність державних підприємств (з якої ми побачили лише дрібну частинку) невіддільна від державної форми власності. Адже ні директор ДП, ні його начальник у міністерстві в очі не бачать абстрактного «платника податків», який, на відміну від приватного власника, не може викликати їх у кабінет і звільнити за безгосподарність. Глибші причини такого стану справ – у необізнаності більшості виборців про зловживання на державних підприємствах, пасивності обізнаної частини виборців і панівна переконаність суспільства в тому, що державна власність неминуча. Потрібен подальший інформаційний тиск: настільки сильний, щоб політики відчули, що на темі зниження частки державної власності можна заробити голоси.
Найменше, що ви можете зробити, щоб почати змінювати настрої в українському суспільстві, – поширити це дослідження! Також ви можете допомогти нам зробити більше.